Серебряков Сергiй Петрович

Фізична культура у сім'ї

   Фізичне виховання у сім’ї передбачає зміцнен­ня здоров’я та сил і фізичний розвиток дитини. Фізичне виховання повинно перебувати на першо­му плані, тому що пріоритет здоров’я є найвищим. У сім’ї фізичне виховання дітей забезпечується створенням здорового способу життя, правильною організацією розпорядку дня, заняттями спортом, загартовуванням організму. Добирання методів залежить від педагогічної культури родини, її уяв­лення про цінності, розуміння мети виховання, ро­лі батьків у становленні особистості дитини, стилю взаємин у сім’ї та ін. Тому методи виховання ма­ють на собі відбиток виховних пріоритетів родини.

Особливості фізичного розвитку та функціонального стану організму в старшому шкільному віці

   Період життя з 12—13 до 17—18 років визнача­ється статевим дозріванням, іцо супроводжується прискореним фізичним розвитком і завершується з припиненням бурхливого зростання. Щодо фі­зіології, то цей вік обумовлений збільшенням ви­роблення багатьох гормонів, основні з яких — це гормон зростання, статеві гормони, гормони щито­видної залози. Саме їх комплексна дія забезпечує своєчасний і правильний розвиток дитини. У цей час відбуваються: поступова підготовка організму дітей до дорослого життя та відповідних наван­тажень, кількісні (збільшення довжини та ваги тіла), якісні зміни (остаточне дозрівання та пере­будова всіх органів і систем). Як у хлопчиків, так і у дівчаток разом зі зростанням збільшується вага тіла (у середньому до 3-5 кг на рік). Тривалість статевого дозрівання складає в середньому при­близно 5 років.

Основи раціонального харчування

   Раціональне харчування (гаііо (лат.) — розум­ний) — це фізіологічно повноцінне харчування здорових людей з урахуванням їх віку, статі, ха­рактеру праці та інших факторів. Раціональне харчування сприяє збереженню здоров’я, збіль­шенню опірності організму до шкідливих факто­рів навколишнього середовища, високій фізичній та розумовій працездатності, а також активному довголіттю.

Правила загартовування холодовими та тепловими процедурами

   Добираючи процедури для загартовування, слід спиратися на два основні принципи:

- усі гартувальні процедури засновані на попе­ремінному впливі тепла й холоду;

- сутність фізіологічної адаптації, що відбувається під час загартовування, полягає у пристосуванні організму до частих змін температури навко­лишнього середовища;

- загартовування, як і будь-яка інша фізіологіч­на адаптація,— процес досить повільний, що складається з декількох послідовних стадій; скоротити час на проходження кожної стадії або «пропустити» будь-яку з них неможливо, організм буде неспроможним упоратися з но­вими навантаженнями, і людина занедужає на­віть не через те, що мала справу з незнайомими збудниками, а тільки тому, що через нетерпін­ня вичерпала свої резервні можливості.

Раціональний руховий режим школяра

(добовий, тижневий та протягом року).

Рухова активність є невід’ємною частиною спо­собу життя та поведінки учнів, що визначається генетичними, соціально-економічними та культур­ними факторами, залежить від організації фізич­ного виховання, морфо-функціональних особли­востей організму, типу нервової системи, кількості вільного часу, мотивації до занять, доступності спортивних споруд і місць відпочинку. Протягом життя людини рухова активність відіграє різну роль. У дитячому віці вона визначає нормальне зростання та розвиток організму, найповнішу ре­алізацію генетичного потенціалу, підвищує опір­ність захворюванням.

Шкідливі звички та їх вплив на здоров’я людини

   Шкідливими звичками, що пов’язані з ужи­ванням речовин, які мають дурманну дію та ви­кликають стан ейфорії, є токсикоманія, куріння, алкоголізм і наркоманія.

   Токсикоманія - уживання токсичних речо­вин. Токсичні речовини, що згубно впливають на організм людини й викликають звикання до них,— це речовини господарсько-побутового призначення (наприклад, бензин, ацетон, синте­тичні мийні засоби) та інші засоби наркотичної дії, зокрема лікарські.

   Куріння. У складі тютюну міститься близь­ко 300 речовин, більшість із яких є шкідливи­ми для здоров’я: нікотин, канцерогенні речовини (викликають злоякісні пухлини), важкі метали тощо. Крім того, у тютюновому димі містяться отруйні гази (сірководень, вигарний і вуглекис­лий гази), синильна кислота та інші шкідливі для організму речовини. Знижена кількість кис­ню в приміщенні через куріння спричиняє голо­вний біль, розумову та фізичну стомленість, на які курець «реагує» новими затяжками тютюновим димом, що вкрай погіршує стан його здоров’я. Тю­тюн як стимулятор або депресант впливає на цен­тральну нервову систему, викликаючи певні по­рушення у сприйнятті, настрої, рухових функціях і поведінці.

   Алкоголізм. Отруйна дія алкоголю на централь­ну нервову систему, процеси гальмування в ній призводять до зниження самоконтролю, самовла­дання, появи нестриманості та самовпевненості. При цьому спостерігається помітне зниження ро­зумової та фізичної працездатності, погіршення координації рухів, ослаблення розумових здібно­стей, деградація особистості. Етиловий спирт впли­ває переважно на центральну нервову систему, ви­кликаючи характерне алкогольне збудження. Наркоманія — хворобливий потяг до речовин, що мають наркотичну дію (опіум, гашиш, героїн), який швидко розвивається (іноді після 2-3 прийомів), спричиняючи фізичну та психічну залежність від наркотичних речовин. Наркотики впливають на людину специфічно: перш за все — на нервову систему, а згодом — на весь організм. Цей вплив полягає в розвитку особливих станів, що називають станами наркотичного сп’яніння: зникають больові відчуття; часто змінюються настрій, психічний і фізичний тонуси.

   Здоровий спосіб життя несумісний зі шкідливими звичками, і ця несумісність є принциповою, тому що вживання будь-якого алкоголю, наркотичних речовин або куріння перешкоджають установленню здорового способу життя: оптимальній організації дозвілля, фізичній активності, раціональному харчуванню тощо.

Загальна характеристика
здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя — це поведінка, що ґрунтується на науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативах, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я, та заходах щодо забезпечення повного фізичного, духовного й соціального благополуччя людини. Здоровий спосіб життя залежить від об’єктивних суспільних умов; конкретних форм життєдіяльності, соціально-економічних факторів, що дозволяють здійснювати його в основних сферах життєдіяльності: навчальній, трудовій, сімейно-побутовій та дозвіллі; системи ціннісних орієнтацій, що спрямовують свідому активність людей до здорового способу життя.

Як покращити рухові якості.

Найбільше ми полюбляємо рух у грі! То ж грай щодня у
різноманітні ігри, не затримуйся довго на одній, намагайся в гру
включати труднощі, пов’язані з проявом сили, гнучкості, швидкості,
витривалості. Навчись спортивним іграм, грай у бігові естафети з
подоланням різноманітних перешкод, танцюй, змагайся у човниковому
бігу 4 х 9 м. У такий спосіб ти покращиш спритність.

А для покращення інших рухових якостей використай таку
методику:

Комплекс вправ для розвитку фізичних якостей.

Якщо ти зрозумів, що рух необхідний для нормального функціонування організму і готовий вдома самотужки допомогти собі на шляху покращення самопочуття і здоров’я цей комплекс допоможе тобі в цьому. Виконуй його щоденно і всі м’язи відчують навантаження, а ти будеш впевнений у своєму доброму фізичному стані.

Середньодобові гігієнічні норми рухової активності за добу.